Баночка малини від бабусі – дарунок воїнам Сходу

Більше 70 добровольчих поїздок на передову здійснив волонтер із Млинівщини
У всьому світі 5 грудня відзначають Міжнародний день волонтера. В нашій державі Міжнародний день волонтера переходить в День Збройних сил України, що є символічним в сьогоденні. Волонтер – у перекладі з англійської мови означає добровільний помічник. Вони цілком безоплатно працюють будь-де, де потрібна їхня допомога. Українці мають закладений ген взаємодопомоги і його прояв ми мали можливість бачити у 2014 році під час Революції Гідності.
Журналістка Інформаційного порталу Млинова в переддень Міжнародного дня волонтера поспілкувалась із бувалим волонтером Млинівщини Любомиром Волошиним.
– Любомире, з чого розпочався ваш волонтерський шлях?
– В останні роки слово волонтер з’явилось на вустах у можновладців нашої держави. А робити добро і не отримувати плати нас вчили з діда-прадіда. Так і мене виховували – маєш як, то допоможи тому, хто потребує підтримки. Частиною добровольчого руху став у 2014 році, коли розпочався Євромайдан. Саме тоді прийшло розуміння і усвідомлення, що я народився на цій землі, в цім краї – значить потрібно боронити її від загарбника. Чітко бачив, де я зможу найбільше допомогти воїнам і захисникам, бути надійним тилом –волонтером.
– А скільки у вас було поїздок на передову, до лінії розмежування?
– Знаєте, кожна поїздка – це як виліт літака-винищувача, їдемо і не знаємо, що на нас чекає і що буде, як повернемось. Знаю точно, що таких виїздів за 4 роки було більше 70. Кожна поїздка обговорюється з волонтерами та бойовими побратимами. Ми плануємо, визначаємо першочерговість, а вже потім вантажимось і відправляємось в дорогу.
– Зважаючи на такий досвід, розкажіть як змінились потреби бійців на Сході від початку бойових дій до сьогодні.
– Аналізуючи тодішню ситуацію на передових позиціях і сьогодні – значна відмінність. Тоді, відразу після Майдану, коли розпочалась операція АТО – в нас була свідомо зруйнована тодішнім головнокомандувачем інфраструктура армії. Відповідно в перші місяці цей тягар ліг на плечі волонтерів. Ми спілкувались з хлопцями з передової, складали списки, купляли ліки, збирали продукти, одяг та відвозили це все. В нас було таке, що перший рік військових дій ми з побратимами їздили по 3 рази в тиждень. Звісно, зараз ситуація кардинально змінилась – армія зміцнилась, але хлопці там мають відчувати нашу підтримку не тільки провізією, одягом, а й увагою і теплим словом. Тому зараз ми їздимо туди значно рідше. Для відправки всього необхідного бійцям нам потрібно заправити машину в межах 7 тис. грн, тому кожен раз шукаємо волонтерів, які б допомогли навіть із заправкою машини.
Любомире, можливо у вас є якийсь особливий приклад жертовності млинівчан?
Один приклад – Ви жартуєте! Для нас волонтерів кожен збір – це диво і перевірка на людяність краю. Приємним є те, що до акцій збору долучаються всі, починаючи від дітей в школах – до організацій Млинівського району. Але знаєте, дійсно, в мене був випадок, коли бабуся, років 85, з села Війниця, ідучи на кийках до нас, несла баночку малини для хлопців. Я зауважив старенькій, що ця малина потрібна їй. На що вона, глибоко подивившись, сказала:
«Синку, я знаю, що таке війна, і повір тут, де мир – я можу обійтися хлібом і водою, а дітям в окопах та малина буде більш потрібна, ніж мені».
Скільки було мудрості і щирості в цих простих словах. Для хлопців дуже важлива наша підтримка.

Ви маєте можливість звернутись до млинівчан, можливо хочете щось сказати?
– Передусім хочу подякувати мешканцям Млинівщини, волонтерам, особисто голові райдержадміністрації Петру Рухеру, Міжрайонній спілці ветеранів АТО за допомогу – від себе особисто і від хлопців зі Сходу. Також до Дня святого Миколая ми плануємо чергову поїздку. Тому якщо хтось бажає долучитись збором продукції чи допомогти пальним – мій телефон 0973892410.

(141)

Вас також можуть зацікавити...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.